Чи можуть міста розвиватися без хмарочосів і чи є альтернативи?


небоскребы


В ООН зазначають, що 55% населення світу проживає в мегаполісах, а до 2050 року цей показник може зрости до 70%. Вертикальна забудова для багатьох країн стала способом вирішити проблему дефіциту земельних ділянок, зважаючи на стабільне зростання густоти населення.


Які чинники впливають на будівництво хмарочосів


У світі, залежно від країни, хмарочосами можуть вважати об'єкти як від 100 метрів, так і понад 150 м. Активна реалізація таких проєктів стала можливою з розвитком будівельних технологій, ліфтових та інших комунікацій.

Хмарочоси можуть концентруватися в історичному центрі або за його межами, формуючи та підвищуючи цінність ділових районів. Якщо раніше у висотках переважала офісна функція, то сьогодні це багатофункціональні будівлі, у яких офіси, апартаменти та торговельні площі поєднуються в різних пропорціях.

Експерти вбачають взаємозв'язок між економічним розвитком міста та кількістю хмарочосів. Наприклад, у країнах із низьким рівнем життя об'єкти понад 100-150 м не будують через недостатній попит та, як наслідок, відсутність економічної вигоди. Окремо можна виділити країни Скандинавії, де мінімум висотних об'єктів. Це зумовлено їхньою свідомою політикою.

Питанням висотності будівель займається локальна влада, зважаючи на ряд параметрів: густоту населення, економічну доцільність, особливості ландшафту того чи іншого міста. Найвища межа майбутнього хмарочоса фіксується в плані зонування.

У Європі переважно громадські та житлові будинки обмежуються відміткою в 300 метрів. Якщо говорити про урбанізацію в ЄС, то там дедалі частіше анонсують будівництво багатоповерхових об'єктів, зокрема й у країнах, де орієнтуються на забудову до 100 м. Наприклад, у Швейцарії, починаючи з 2015 року, найвищою будівлею вважається 41-поверховий хмарочос (178 м). Натепер у країні закінчують реалізацію об'єкта заввишки 205 м.

Вертикальна забудова більш поширена в країнах Азії та Північної Америки. Зокрема, у США налічується близько 30 хмарочосів понад 300 метрів, у Китаї - до 100. Проте сьогодні країни взяли паузу в гонитві за висотою, щоб переосмислити наявні об'єкти, оцінити попит на нові надвисокі будівлі з огляду на економічний та екологічний аспекти. Своєю чергою, в ОАЕ є практика не розголошувати інформацію щодо остаточних параметрів майбутньої будівлі, щоб конкуренти не розробили масштабніший проєкт.

Альтернатива вертикальній забудові


Вибір та адаптація певного типу забудови міста - вертикальної, горизонтальної або їх комбінації - багато в чому залежить від локальної політики, яка ґрунтується на рівні економічного розвитку та особливостях території. До речі, у країнах Азії, Європи та Північної Америки сьогодні планують девелопмент підземних просторів. Під містами мають намір розвивати найрізноманітніші проєкти - від торговельних площ до сміттєпереробних підприємств.

Інший шлях – розвиток заміської зони. Однак усе більше країн сьогодні віддають перевагу компактним містам, де всі потрібні об'єкти доступні в межах 15 хвилин ходьби. Крім того, розширення міст без належного обсягу інфраструктури призводить до збільшення маятникової міграції.

Об'єкти малоповерхової офісної нерухомості за діловим центром або в передмісті можна вважати своєрідним альтернативним рішенням вертикальній забудові. Особливо зважаючи на те, що земельні ділянки в центрі активно забудовуються.

Комплекс бізнес-центрів із хорошою транспортною доступністю, внутрішнім наповненням інфраструктурними об'єктами та зеленими зонами закріпив за собою певну частку площ на багатьох європейських ринках. Зокрема, у Лондоні показник орендованих площ у бізнес-парках до пандемії був на рівні 35%.

Із розвитком тренду на децентралізацію офісів формат бізнес-парків посилив свої позиції в низці країн.

Виклики висотного будівництва в Україні


В Україні висотними об'єктами вважають будівлі від 73,5 м. Із 2020 року в нас дозволяється будувати громадські будівлі до 150 м.

У Києві налічують до 30 будівель вище 100 метрів. Проте хмарочосів у звичному для світу розумінні в місті поки що немає. На такий стан справ безпосередньо впливає вартість реалізації та обслуговування будівель. Також варто додати й складнощі з під'єднанням хмарочоса до інженерних комунікацій.

Крім того, актуальна проблема скорочення площ вільних просторів для нових об'єктів будівництва та інфраструктури, що дає змогу зручно їх використовувати (зокрема, мова йде про достатню кількість паркомісць). Періодично порушується питання про девелопмент висотних об'єктів у певному районі міста. Наприклад, свого часу в столиці планували будувати Kyiv City – діловий центр на Рибальському острові. Сьогодні автори головного містобудівного документа столиці бачать розвиток ділових центрів у районі Лівого берега, а також у промисловій зоні на Теличці.

До того ж у країні брак досвіду будівництва подібних проєктів і дефіцит професійних кадрів у цій сфері. Щодо суспільства загалом, то в Україні більшість людей негативно ставляться до висоток. Однак варто розуміти, що та сама завантаженість доріг виникає не через тип забудови, а тому що немає правильної стратегії. Тож має бути план, який визначає пріоритетні цілі та розвиток міста у найближчій перспективі.

Хмарочоси – це інструмент міського розвитку, який вирішує проблему густоти населення, нестачі землі, сприяє створенню локальної інфраструктури та бізнесу. У Києві, де кількість містян продовжує зростати, можна розраховувати, що згодом процес будівництва висотних об'єктів і хмарочосів активізується. Своєю чергою, за грамотного планування розвитку територій та орієнтації на людей можна створювати подібні проєкти на користь усім залученим сторонам.


Источник информации: http://budport.com.ua/
Размещено: 09.12.2021
Просмотров: 116